Сьогодні Всесвітній день водно-болотних угідь
2 лютого - саме в цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році.
Святкування Всесвітнього дня водно-болотних угідь було започатковано у 1997 році на честь дня підписання Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення (надалі Рамсарська конвенція). Рамсарська конвенція була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар (Іран) в першу чергу як про середовища, важливі для проживання водоплавних птахів. Головною метою конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення сталого розвитку в усьому світі. Всесвітній день ВБУ покликаний привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримки існування нашої планети.
На сьогодні до Рамсарської конвенції приєдналося 144 держави, а кількість угідь перевищила 1400 із загальною площею 122 млн га. ВБУ – це один із типів ключових екосистем, що виконують важливі екологічні функції: забезпечення суходолу прісною водою, регулювання гідрологічних процесів (поверхневого та підземного стоку), очищення води, регулювання стоку повеневих вод, акумулювання вуглецю, збереження біорізноманіття, а також джерелом біомаси як альтернативної енергії.
Україна є стороною Рамсарської конвенції та згідно з її положеннями сама визначає (на основі критеріїв, визначених Конвенцією) на своїй території водно-болотні угіддя, придатні для внесення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення (рамсарський список), готує їх описи і надсилає для розгляду і затвердження до секретаріату Рамсарської конвенції. На виконання зобов’язань України в рамках Рамсарської конвенції Кабінет Міністрів України постановою ”Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення” (№ 935 від 23.11.1995 р.) затвердив перелік з 22 водно-болотних угідь України міжнародного значення загальною площею 650 тис. га. В 1998 р. бюро Рамсарської конвенції включило ці угіддя до офіційного «Переліку рамсарських угідь». Так було започатковано формування в Україні мережі водно-болотних угідь міжнародного значення.
Офіційна дата набрання чинності для України Рамсарської конвенції – 15 листопада 1997 року. Це пов’язано з тим, що ще у 1975 р. (за часів СРСР) статус водно-болотних угідь міжнародного значення було надано чотирьом ВБУ України (Ягорлицькій, Тендрівській та Каркінітській затоках і Дунайським плавням) загальною площею 211 тис. га. 29 жовтня 1996 р. Верховна Рада України постановила визнати Україну правонаступницею СРСР щодо участі в Рамсарській конвенції. В 2002 р. з метою реалізації положень Закону України ”Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів” (1996 р.), постановою Кабінету Міністрів України був затверджений ”Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення”. Цей Порядок визначив процедуру надання водно-болотним угіддям статусу міжнародного значення відповідно до критеріїв Рамсарської конвенції. Він також передбачає, що на всі водно-болотні угіддя міжнародного значення складаються паспорти, забезпечується встановлення спеціальних знаків на їх межах, а межі наносяться на плани та карти відповідних земельних ділянок.
Екосистемна цінність водно-болотних угідь України визначається в першу чергу трансконтинентальним значенням угідь як місць линьки і зимівлі для птахів, що мігрують між Євразією та Африкою. Серед ВБУ міжнародного значення в Україні є і найбільш відомі (Дністровський лиман, Шацькі озера, Молочний лиман, озеро Сиваш, озеро Синевир, заплава річки Прип’ять ), і таємничі для більшості населення країни (озеро Картал, Чілійське гирло, система озер Шагани-Алібей-Бурнас, Обитічна коса і затока, Крива коса і затока та інші).
